Вы здесь
Ми з чоловіком із тих людей, що дуже люблять подорожувати, намагаємось це робити бодай раз на місяць, і звісно таке поняття як весільна подорож було для нас принциповим (важливість перевищувала сам факт весілля), і оскільки це весільна (!) подорож в ній мало бути щось особливе, тож про це я і розповім.
Нашою весільною подорожжю був середземноморський круїз. Подорожували ми з компанією Costa, на борту лайнера Costa Deliziosa. 7 днів, з відправленням з Венеції, далі Барі, Корфу, Санторіні, Афіни, день у морі, Дубровнік, з поверненням у Венецію. Все по етапах.
Бронювали поїздку десь за півроку. Майте на увазі, що якщо є така можливість – бронюйте або самостійно в Італії (компанія Costa італійська), або за допомогою знайомих через італійське тур.агенство, ну або хоч десь в Європі. На жаль, якщо бронювати з України вартість дуже збільшується (ми ж наче сама багата країна, блін). Якщо ви повідомляєте, що ця подорож медовий місяць компанія навіть надає знижку, підтверджень не просять, лише дату одруження, що минуло не більше року від весілля (хоча нас ніхто не перевіряв).
Вартість залежить насамперед від типу каюти: без вікна, з вікном, з балконом. Наша каюта була з вікном (воно глухе і не відчиняється, до речі), видом моря милувались досхочу і в порівнянні від кают з балконом ми нічого не програли – на балконі ви можете бути хіба поки корабель у порту, в інших випадках постояти і любуватись морем не вийде – морський вітер продуває нещадно.
Інші сервіси, що впливають на вартість: харчування та, що важливіше, вживання напоїв (ну власне щось як у готелях Туреччини) є пакети, де вживання напоїв лише тричі на день, є ті, де впродовж дня, але дуже обмежена кількість алкоголю, є ті, що з ширшим видом алкоголю, і пакет все-все включено, з відповідною вартістю.Спочатку ви маєте «поселитись» у корабель – прибуваєте у порт, здаєте багаж, проходите у термінал… і чекаєте своєї черги. На хвилиночку, на нашому кораблі було 2300 проживаючих і 800 осіб персоналу. Перед посадкою на корабель, застерігають: ніякої їжі чи напоїв зі собою, а ще ви маєте заповнити картку чи не мали симптомів вірусних кишкових хвороб впродовж останньої доби.
Коли ви заходите на корабель вас фотографують і видають вам пластикову картку – тепер вона основний ваш документ у цьому середовищі. Річ у тім, що на кораблі готівка не ходить – всі покупки (додаткова їжа, напої, подарунки, одяг, сувеніри – там є які хоч бутіки і магазини для любителів шопінгу) здійснюється за допомогою цієї картки – ви її даєте при кожній покупці, її пробивають і дають вам підписати чек. Завжди звертайте увагу, оскільки крім ціни, може бути написано «+5% сервіс». Усе накопичується, раз в кілька днів вам у каюту доставляють детальну виписку що ви купляли, а кінцевий розрахунок по завершенню круїзу. До картки вас просять підв’язати кредитку, і лиш якщо виявлять, що ви на кораблі тратите більше, аніж є на вашій кредитці – просять явитись у відповідний офіс і внести готівкову заставу.
Наступний нюанс, на тому ж вході відбирають паспорт. В італійців чи німців ні, а от Україна для них – країна третього світу, і задля уникнення ризику, що хитрожопий турист в останньому порту, де зупинятиметься лайнер не зійде з корабля і не щезне, не оплативши свої рахунки за все спожите – це застережна міра.
Поселення в каюту. Ваш багаж вже на вас чекатиме, а також прийде познайомитись лакей, що працює у всіх каютах цього коридору (коридори там такі, що заблудитись можна!) і повідомить яка у вас зміна вечері та столик. Щоб зрозуміли: ресторан там був 2-х поверховий, але вмістити всіх гостей нараз не міг, тому вечері відбувались у 2 зміни: на 19:30 та на 21:30, і за вами закріплявся певний столик. Особливий нюанс: на вечерю категорично заборонено приходити у шортах і шльопанцях. Чоловіки мусять бути у сорочках, а жінки бажано у платтях (або наближено до класичного).
Наступна важлива річ – бортовий журнал. Щоденно його доставляють у каюту. Там – вся важлива інформація: куди та о котрій лайнер прибуває завтра, місцевий час, погода, коли відчалює з порту, події на кораблі (дискотеки, свята, події, особливі знижки…), місце збору екскурсій. І тут розповім про курйоз що з нами стався: при поселенні на корабель вам пропонують екскурсії, які формують на кілька різномовних груп, ми вирішили взяти собі 2 екскурсії, і нас одразу попередили, що місце зустрічі за день до екскурсії буде написане в бортовому журналі. Ми записались на екскурсію італійською, а бортовий підписались отримувати англійською і за день до екскурсії ми не знайшли нашої екскурсії у написаному переліку! Потім виявилось, у журнали англійською пишуть лише екскурсії, на які сформували англомовну групу, у журнали італійською – італомовну і т.д.Дозвілля на кораблі саме різноманітне – є безкоштовне: дискотеки, танці 60-х, театр, бібліотека, басейн,… а є і платне: зона СПА, кіно, майстер класи, казино, бутіки, ресторани з окремим особливим меню, фотосесія (чим ми і скористались)
Одного вечора ми отримали запрошення на коктейль від капітана – усіх пар, що були на кораблі у медовому місяці, або святкували річницю одруження зібрали у залі, був один танець, виголосили гарну промову про любов і запросили пару, що святкувала найбільшу річницю – 60 років шлюбу. У запрошенні уточнялось, що на зустріч слід прийти елегантно вбраним, але зустріч була не довгою.
Ну і звісно найкраще дозвілля – щодня ви прибуваєте у нове місто, хто хоче – сходить і йде на прогулянку, щоправда зупинка у місті приблизно 5-6 годин.
Якщо у місті ви купили будь-які продукти харчування – мусите їх здати при вході на корабель, вони будуть повернені наприкінці круїзу, теж саме з алкоголем (проскановують суворо!)
Загалом, відпочинок дуже оригінальний і вартий аби його спробувати, але особисто мені не хватало ходіння! Так, на кораблі 9 поверхів, ходи ж туди-сюди скільки заманеться, проте обожнюю ходити новими містами і тих зупинок, що були у містах мені було замало.
Що дуже вразило від круїзу:
По-перше вишколений персонал, вражаюче. Працюють як швейцарський годинник.
По-друге, кількість відпочиваючих пенсіонерів… так багато стареньких людей, для яких вихід на пенсію – лиш початок нового класного життя, вони витанцьовували під ретромузику, відвідували всякі майстер класи, театри і взагалі просто насолоджувались життям…
Сподіваюсь коли ми з чоловіком досягнемо старості, то зможемо повторити таку весільну подорож до нашого 60-тиріччя шлюбу, і сподіваюсь що тоді вже українські паспорти не відбиратимуть при вході як не надійних осіб.
07.12.2017
З оптимізмом і теплою згадкою,
Ольга Врублевська
P.S. якщо у когось ще якісь питання – пишіть у коментарях і відповім.
.