Человеческая психология, недостаток внимания и границы безумия.

Не знаю чи доречно буде писати відгук на цю тему, але мене переглянуте захопило, тож і бажаю поділитись.
Вчора переглянула фільм «Божевілля», щоправда я його дивилась в італійському перекладі, оскільки з англійської не зроблено українську чи російську версію цього кіно. В оригіналі воно зветься «ASYLUM».
Жанр фільму: драма, йдеться про тонкощі психіки індивіда, сексуальні одержимості, крихкий стан людської рівноваги. Як сказав головний герой: «Мене інтригують екстремальні випадки, особливо сексуальні патології та катастрофи, які від них походять.»
Вирішила переглянути, оскільки це фільм за мотивами однієї з моїх улюблених книг «Божевілля» автора Патріка Макграта.
Що сподобалось – коли я читала книгу, то уявляла собі героїв, і переглянувши фільм помітила, що моя уява з кіногероями співпала. Здебільшого фільм співпадає з книгою, але як то завжди буває є певні відмінності.
Книгу я прочитала на одному подиху два з половиною роки тому. Її мені порадила моя викладачка. Там майже любовний жанр, а такі мене не цікавлять, то я вже було відмовлялась, але вона мені наголосила прочитати, бо мовляв стиль в якому описані події вражає і йдеться зовсім не про банальні любовні історії, а про психологію людини.
Тепер про сюжет.Події відбуваються в Англії 50-х років. У вікторіанський дім, розташований поруч психіатричної лікарні переїжджає лікар психіатр з дружиною та дитиною. В той час як чоловік весь зайнятий роботою, дружина нудьгує у цьому середовищі, де всі люди мають те чи інше відношення до психлікарні.
Сад вікторіанського дому потребує реконструкції і тому лікар психіатр організовує все так, аби психічнохворі під наглядом виконували ремонті роботи.
В такий спосіб дружина психіатру Стелла знайомиться з хворим Едгаром, в якого закохується і з яким вступає в інтимний зв’язок. Особливість те, що хворий має важкі сексуальні патології, а потрапив у лікарню через надзвичайно жорстоке вбивство дружини з ревнощів. Але закохана жінка відмовляється сприймати таку суть речей.
Їхній зв’язок і сприяє втечі хворого з лікарні. Оскільки він небезпечний для суспільства аби уникнути скандалу лікарі вирішили не розголошувати втечі і шукати його потай. Але його лікуючий лікар вже почав підозрівати Стеллу в її таємниці. Згодом біженець їй телефонує і повідомляє своє місцезнаходження. Роман двох коханців триває, пристрасне захоплення героїні доводить і її до втечі з дому, залишивши чоловіка та сина.
З часом їх розшукали. Дружину насильно повернули до чоловіка, та вони переїхали в інший кінець країни.
Проте таке пристрасне захоплення вже постановило загрозу для її психіки і вона відчуджується від світу, чоловік далі пропадає на роботі і нічого не помічає. Депресія доводить до того, що матір спокійно спостерігає як тоне її син і нічого не робить аби цього уникнути.
Після смерті сина, до якої вона вже була байдужою, дружину величного психіатра силоміць придають лікуванню у тій самій лікарні звідки все починалось.
Чоловік остаточно від неї відрікся, тепер її єдина опіка той самий лікуючий лікар Петер, який до слова кажучи, тепер лікує по окремо двох колишніх коханців. З часом вона почала проявляти симптоми покращення і старий лікар з жалості до неї, розуміючи, що їй тепер буде ніде дітись сказав, що готовий прийняти її у себе вдома, навіть на ній одружитись, аби її не осквернювали.
Остаточна виписка мала відбутись після щорічного свята лікарні, де пацієнти чоловіки та жінки мають змогу побачитись. Помітивши, що її колишнього коханця нема – Стелла по завершенню свята покінчила життя самогубством. Все виявилось обманом – вона надто довго жила серед психіатрів, тож імітувала стан покращення все ще будучи закоханою в нього, як і раніше.
Наостанок старий лікар, який відчував жаль до неї кається, що не збагнув її задумів, а психічний стан Едгара ще більш погіршився.
Ну це так якщо суто пройтись по сюжету. Чому побачене/прочитане справляє враження? Насамперед, помітний крихкий стан людської рівноваги. Жінка, яка мала сім’ю і достаток в завершальному результаті стала психічнохворою лиш через те, що свого часу чоловік зовсім не приділяв їй уваги. Миттєві пристрасті закоханості можуть бути пагубними і довести до порушення вже і так тонких границь нормального стану та божевілля.
Мушу також зазначити, що на відміну від книги фільм до перегляду важкий. Відчувається драматичність події та психічний натиск. Переглянути варто, аби зрозуміти для себе які наслідки можуть мати наші дії, нехтування та захоплення. Та і взагалі, психологічні жанри до перегляду цікаві, оскільки в них окреслюється щось таке, що тією чи іншою мірою є присутнє у кожному з нас.
Для зацікавлених подаю трейлер фільму:
Бережіть себе і своїх близьких.
09.07.2013
Є про що задуматись,
Ольга Врублевська
 P.S. Помітила як до нещодавньої публікації про самотність назбиралось чимало коментарів. Дещо вразило, скільки людей мають що сказати з цього приводу.

.