Актуальность исторического героизма и бестолковый патриотизм.

19-го січня виповнилось 44 роки з дня смерті Яна Палаха. «Палах, Палах, Палах… Хто це такий?» – спитаєтесь Ви? Та знаєте, просто ГЕРОЙ в прямому і повноцінному значенні цього слова. Його історія мала б стати певною мірою прикладом для усіх нас.

Отож, короткий огляд історичних подій.
Празька весна, чули про таку? Період політичної лібералізації в Чехословаччині наприкінці 60-х років минулого століття. Почалось все з начебто незначних написів графіті на одній з Празьких стін зі закликами до протистояння радянському режиму, який суттєво впливає на організацію суспільного життя Чехословаччини. Ймовірно, такі записи робив хтось з молоді, студенти відіграли у тодішньому розвитку подій значу роль. Отож в результаті, Чехословаччина таки постала проти надмірного контролю з боку СРСР вимагаючи більшої незалежності. За таке свавілля була нещадно покарана – в Прагу в’їхали радянські танки, з метою «встановлення ладу».На фоні цих всіх подій і виникла постать молодого юнака Яна Палаха. На той час йому було 21. Він був студентом одного з Празьких університетів. Викладачі його характеризовували як хлопця особливо здібного, старанного і розумного.
При усіх трагічних подіях, що розвивались у Празі окупованою радянськими танками, ввечері 16-го січня 1969 року Ян Палах пройшов до підніжжя Празького Національного Музею, що знаходиться на центральній Вацлавській площі у Празі, облив себе бензином і… само спалився, привернувши тим самим до себе увагу усіх. Впродовж трьох наступних днів юнак корчився від жахливих пекельних мук і невдовзі помер.
Тепер роз’ясню. Палах покінчив життя самогубством, такий вчинок він мотивував у своєму прощальному листі де вказав, що робить це задля того, щоб «пробудити совість народу». Не терплячи ворожої окупації і того, як ганебно люди піддаються, Ян вирішився на такий зухвалий поступок, як акт самоспалення на самісінькій центральній площі столиці.
Що настало далі? Не лише Чехословаччина, а й весь світ був шокований таким жестом зі сторони молодого студента. І таки повстали… не тільки чехи, а й Європа з Америкою. Радянські танки відступили і не лише Чехословаччина, а й інші країни Варшавського договору отримали дещо більшу автономність у своїх діях.
Тепер про Яна Палаха. Завдяки смерті цього юнака таки було досягнуто початкової цілі повстання. Ми з вами можемо роздумувати скільки завгодно про те чи варто було коїти самогубство, чи може шукати інших шляхів, але це все нісенітниці. Я просякнена пошаною до цього молодого чоловіка і коли була в Празі прийшла на місце його смерті (де зараз є меморіальна дошка) аби схилитись в повазі йому і його вчинку. Поясню вам чому.
Погляньте на його вищевказане фото. Він такий красивий, такий молодий! 21 рік – та в нього ціле життя попереду! Ним захоплювались його друзі, його викладачі! Він міг мати кохану дівчину з якою б міг прожити довге щасливе життя, а натомість він обрав мученицьку смерть задля того, аби власний народ пробудити до совісті! Задля того аби сказати людям – годі терпіти, дійте – за своє, за рідне! І я не роздумую про те, яким чином він це сказав, і чи варто було відмовлятись від життя. Ян Палах – герой, тому що він зумів від слів перейти до вчинків.
Ану ж бо, погляньте на наших юних молодиків в такому віці – що в їхніх головах?! Вони за бокалом пива здатні горланити про те, що люблять свою Україну, що патріоти, що заради неї в бій підуть… а на вчинках що? ЩО??? – Я питаю. А вчинки відсутні. Молодики тільки кричати здатні про свій патріотизм, який в результаті є просто пустим недолугим звуком.
В моїх очах Ян Палах герой, бо в своєму молодому віці відмовився від найбільшої цінності – життя, заради іншої цінності – Батьківщини. Минуло якихось 44 роки, але такі переконання досі актуальні, адже тепер мало хто зможе насправді віддати життя за Вітчизну, а не на словах.
Пробудіться до совісті!… Будьте свідомими!
21.01.2013
Ольга Врублевська
P.S. Дана публікація не являє собою пропаганду будь-яких політичних сил і тим паче не спонукає до скоєння самоспалення чи інших суїцидальних дій, а лишень містить у собі власну думку автора щодо минулих подій.
P.P.S. Усі події описані в короткому обсязі, рекомендую до більш поглибленого вивчення. Завтра на блозі буде ще одна публікація з певним відношенням до цієї.

.